Якщо протягом зазначеного строку спарювання не відбулося, то матка припиняє вильоти й залишається неплодової. Така матка відкладає незапліднені яйця, з яких виводяться трутні, тому вона називається трутневой. Родина із трутневой маткою без втручання бджоляра поступово слабшає й припиняє своє існування. Роїння приводить до перерви в росту родини.

Рій почне поповнюватися бджолами не раніше чим через 21 день після появи першої засівби на знову відбудованих стільниках. Якщо рій ранній, то він до головного хабар встигне нагромадити значну кількість бджіл, тому ранні рої більше життєздатні. Родина, що відпустила рій, перше час поповнюється молодими бджолами за рахунок висновку розплоду, що залишився від старої матки. Потім у неї утвориться переривши в поповненні бджолами доти, поки не почнеться висновок розплоду від молодої матки

Головний хабарів. Ріст родин, а також їхнє роїння закінчуються перемиканням бджіл на масове принесення нектару у вулики, або головний хабарів. Це такий період, коли в природі є велика кількість квітів медоносних рослин, а родина досягає найбільшої сили. У даних умовах інстинкт розмноження бджіл поступається місцем інстинкту нагромадження запасів корму, і родина менше спонукує матку до откладке яєць, зосереджуючи всі сили на принесенні нектару й переробці його в мед.

Але інстинкт нагромадження запасів корму бере гору над інстинктом розмноження тільки в сильній родині. Якщо ж родина вступає в період головного хабар слабкої, то вона продовжує посилено рости, усе більше збільшуючи кількість розплоду. Зростаюча родина не може послати багато бджіл на медозбір, тому що вони зайняті доглядом за дитинкою, а невеликі кількості принесеного меду відразу витрачаються.

Для такої родини головний хабарів не існує: поки вона підсилиться, медоноси перецвітуть, і бджоли не встигнуть зібрати запас меду. Тому в бджільництві зложилося правило: до початку головного хабар вирощувати потужні родини, здатні повністю перемикатися на медозбір. Зазначене правило є основою сучасної передової техніки бджільництва.