Зате трутні мають особливо гострий зір і сильні крила, необхідні для того, щоб нагнати матку в польоті для її запліднення. Таким чином, особини, що становлять бджолину родину, перебувають у тісній залежності друг від друга, не можуть існувати друг без друга й родина бджіл являє собою єдине ціле. Робочих бджіл, матку й трутнів легко розрізнити по величині й формі тіла. Тривалість життя бджіл. Матка може жити до п'яти років, а іноді й довше, але найкращою яйценосністю вона володіє в перші два роки життя.

Починаючи із третього року, плідність матки поступово знижується, і в родині усе більше починає виводитися трутнів. Тому бджолярі не тримають маток довше двох років. Вік матки має ще й інше важливе значення - від нього залежить ройливость бджіл. Родини з маткою даного року народження, як правило, не рояться; родини з торішніми матками рояться порівняно рідко; чим старше матка, тим родини більше схильні до роїння, що небажано. Про роїння докладно буде розказано нижче.

Тривалість життя робочих бджіл залежить від напруженості їхньої роботи, що у свою чергу пов'язане з періодами сезону. Улітку бджола живе звичайно близько 50-60 днів, але під час головного медозбору, коли родина працює найбільше напружено, строк життя окремої бджоли скорочується приблизно до 30-35 днів. Узимку, перебуваючи в стані спокою, бджола живе 7-9 місяців, залежно від тривалості зимового періоду в даній місцевості. Трутні звичайно виводяться наприкінці весни й живуть до осені.

У деяких випадках трутні залишаються зимувати й доживають до весни. Відношення особин бджолиної родини друг до друга. Робочі бджоли однієї родини ніколи не ворогують між собою. Родина завжди поводиться, як одне ціле: бджоли спільно працюють, добувають корм, захищають гніздо від ворогів і годують один одного. Бджоли, що перебувають у запасів меду, не тільки харчуються самі, але передають корм сусіднім бджолам, останні передають його далі, і в такий спосіб їжа рівномірно проникає в самі віддалені куточки гнізда.

Наскільки сильно розвинений у бджіл інстинкт єдності родини, можна бачити з наступного приклада: якщо в гнізді меду дуже мало, те голодні бджоли ніколи не вступають у бійку через їжу, не відтискують один одного від залишків корму, а продовжують передавати мед більше віддаленим бджолам. До своєї матки бджоли ставляться дуже дбайливо, доглядають за нею, годують її. Матка в родині постійно оточена групою бджіл, бджолине молочко, погладжують її черевце вусиками й т. Д. Особливою увагою матка в родині користується в розпал яйцекладки.

Із закінченням періоду яйцекладки бджоли менше звертають увагу на матку, і їй нерідко доводиться самої брати мед з комірок. Бджоли, завжди відчувають присутність матки в родині. При раптовій втраті її вже через 10-15 хвилин "осиротілі" бджоли приходять у найсильніше занепокоєння, і робота родини порушується. Це породило неправильне подання про те, що нібито матка управляє родиною й порядок роботи бджіл залежить від "розпорядливості" матки.

Переконатися в неправильності подібного погляду можна на наступному прикладі: якщо осиротілій родині дати запечатаний маточник (т. Е. Маткову лялечку у восковій комірці, з якої повинна вивестися матка), те порядок у родині відновлюються й бджоли приймаються за роботу, хоча маточник ніяких "розпоряджень" давати не може. Крім откладки яєць, ніякого іншого призначення в матки немає.